Ну, доброго вечора сестро,
........................а може вже й доброго ранку!
Бо ж, хто його знає достоту,
.........................коли в тебе хвилька знайдеться
Мій лист прочитати спокійно.
В мене, як завжди, все - стихійно.
Хоч дещо й роками ведеться.
Наприклад: взяла філіжанку,
Гарячого кофе сьорбнула,
Комп'ютер по звичці ввімкнула.
Проглянула спершу новини,
........................а потім зайшла на сторінку,
Де ми зустрічались з тобою
........................на поетичній тусовці.
Сюди йдуть душею ділитись,
Порадитись, в інших повчитись.
На жаль, є там славоторговці.
Їм дай тільки гарну оцінку.
Ще й віршик - не іхній, а Божий,
До нього й торкатись не гоже...
Ти знаєш, буває і сумно
.........................і смішно читати ті твори!
Скажи, ну, для чого ще й Бога
.........................принижують тим ширпотребом?
А глянеш на їхні п'ятірки -
Стає чомусь прикро і гірко
Від того, що це комусь треба...
Зухвале невігластво - горе.
Ну, визнали б: проба чи вправа.
Та ні ж бо: "Лиш Богові слава!"
Претензії на досконалість -
.........................це гордість сліпа чи цинічність?
Убогість під знаком "Духовність" -
........................ невже для Творця не образа?
Шукати б їм творчого росту!
Вони ж, наче хворі коросту,
Все шкрябають висохлі фрази.
А вигляд! - Збагачуєм вічність!
Яке тут навчання, поради?
- Шукаєте в Божому вади?!
Та досить! Є й гарне на світі:
.........................Над кофе звивається пара
Є ті, що вражають талантом.
.........................В них сяє душа й без оцінки.
Словами не кидають всує.
Там ними картини малює
Поет.
.........І в "тире" є відтінки.
Там образ живий! Не примара!
Читаєш і шепчеш: "Ну й, пише!
Аж, імпульс безмежністю дише!"
Ой, сестро, я заговорилась.
........................Про це можна довго писати.
Та й пер наламали вже кучу,
........................Бо ж давня, як людство ця тема.
Хтось пише, бо вірить, що може,
А в когось - є іскорка Божа.
Не тьма графоманів - проблема,
А дух марнославства пихатий.
Поезії тверда основа -
Душа, та, що тане від Слова.
Прощай на сьогодні! Чекаю
.......................на зустріч, хоча б віртуальну.
Бо душі споріднені прагнуть
.......................взаємин, як бджоли нектару.
Хай творче піднесення з неба
Приходить, сестричко, до тебе.
А досвід - пожива для дару
В день світлий і в днину печальну...
Ми мусим про це пам'ятати:
Творець нам велів працювати.
Комментарий автора: ось на такі роздуми - вправу наштовхнуло мене спілкування з поетами на християнських сайтах.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Без Маски…, в Пред-Верии - Сказки… - Лялин Андрей Владимирович (LAVScan) Лишь некоторые из Ангелов могут Являться Человеку в ином (более привычном для него) Обличии, лишь для того, чтобы не сжечь Несовершенную Человеческую Природу Огнём Своего Ослепительного Божественного Света…
Чаще всего тот, у кого нет Истинного Лица, - носит Лживую Маску, под которой Вечно прячет собственную Личину…
Независимо от того, Маска ли это…
… Видимого Участия …
…Показного Добронравия…
…Лживой Сердечности…
…или Утерянной Навсегда Веры…
ВСЁ ЭТО, МАСКИ - БЕЗРАЗ-ЛИЧИЯ, БЕЗ-ДУШИ-Я и БЕЗ-СЕРДЕЧНОСТИ, которыми можно обмануть лишь Духовно Слепых Невежд…
Человека же Истинно Верующего, обмануть – НЕВОЗМОЖНО, ибо Истоки его Веры берут своё Начало не в Глазах, Разуме или Дани Времени, а лишь только в его Высшей Духовности, Милосердно Пожертвованной и Принесённой ему в Дар - Самим Создателем…
Смотрите Пристальнее, своими Сердцами и Душами… и Вы – Увидите ЛжеИстину Многих Тех, кто за собою Манит Других, но НИЧЕГО не может Дать им, кроме – Забвения, Безверия, Порока или Греха…
Наши Глаза – Во Истину Духовны, ибо в них – Свет Наших Божественных Душ!!!
