Скрізь хмари сонечко всміхнеться
І зразу ж спів веселий ллється;
Теплом проміння ніжить тіло,
Життя в пелюстках затремтіло;
Весь рід тварин,рослин і птиці,
І людии в будь-якому віці,
З любов'ю сонечко стрічають,
Ціну тепла і світла знають.
Аж страшно в думці уявити,
Як світ без сонця мігби жити?!
Бо без небесного тепла
Ніяка квітка б не цвіла,
Рости не зможуть і рослини;
Перевелись би всі тварини;
У небі птахи не літали,
Та люди сонця не стрічали.
Далека Північ своїм краєм
Нам ту картину розкриває,
Пів року сонце там не сходить;
Рослинність вся в теплицях родить,
Природний розквіт самоцвіття
Їм замінило кедрів віття,
Там рідкий птах та звір,тварина;
Як в парнику живе людина.
Про сонце мріють та співають,
Його як Бога зустрічають.
* * * *
Христос є світло,Сонце Правди,
Дорога в вічне майбуття!
Якщо Його ще не пізнав ти,-
Провадиш в темряві життя.
Вячеслав Радион,
Everett, WA,USA
С Тобой Господь способно сердце
Земными днями дорожить,
Ведь Ты послал душе усердье
Хоть чем-то людям послужить... e-mail автора:radvyach@yahoo.com
Прочитано 9778 раз. Голосов 6. Средняя оценка: 4,83
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Приємно здивована - ви чомусь небагато пишете по-українськи. А у Вас це гарно виходить. Ніжний, світлий вірш. Дякую. Комментарий автора: Світлана,щиросердечно вдячний Вам за ласкаву оцінку моєї праці і Вашу підтримку та побажання.Основну частину свого життя я провів на Східній Україні,де навчання і спілкування між людьми було на російській мові,тому й пишу як простіше,під час роботи,маючи під руками ручку і папір.
В мої 56 років, я ще працюю зварювальником в одній із місцевих компаній.Люблю свою рідну українську мову і
Є надія вся на Бога,
Що прийде з неба ще підмога;
Підуть вірші на рідній мові
Для слави Господа в основі.
Крик души : Как страшен мир в котором мы живем - Мария Пономарева На самом деле хочу обратится ко всем. Мы живем действительно в последние дни. Это даже не так как думали апостолы, это действительно реальность, что Господь может придти не сегодня - завтра, он может даже придти в сию секунду и некоторых оторвать от экрана монитора, а не боитесь ли вы остаться здесь? Прочтем 2Тимофея 3гл.с 1 где-то по 9 стих:
«Знай же, что в последние дни наступят времена тяжкие.
Ибо люди будут самолюбивы, сребролюбивы, горды, надменны, злоречивы, родителям непокорны, неблагодарны, нечестивы, недружелюбны, непримирительны, клеветники, невоздержны, жестоки, не любящие добра, предатели, наглы, напыщенны, более сластолюбивы, нежели боголюбивы, имеющие вид благочестия, силы же его отрекшиеся. Таковых удаляйся. К сим принадлежат те, которые вкрадываются в домы и обольщают женщин, утопающих во грехах, водимых различными похотями, всегда учащихся и никогда не могущих дойти до познания истины. Как Ианний и Иамврий противились Моисею, так и сии противятся истине, люди, развращенные умом, невежды в вере. Но они не много успеют; ибо их безумие обнаружится перед всеми, как и с теми случилось.»
А теперь прочти еще раз внимательно стих 1, только ОЧЕНЬ внимательно!
Отсюда следует, что люди будут такими во время тяжкое, которое будет в ПОСЛЕДНИЕ дни! Еще раз, в какие дни? - в ПОСЛЕДНИЕ дни... И все же выбор за тобой! И сегодня Бог тебе дает свободу, Он не принуждает тебя поклонится Ему и смирится перед ним, но Он с любовью ждет. Просто ждет. Так все-таки в какую дверь ты войдешь?
